Трохи арту

   

   З першим серйозним теплом весни спускаюсь зі свого «7 неба» багатоповерхівки і йду за натхненням  для нових заміток. Зазвичай пишу щось про життя, наболіле й трохи філософське, але цього разу хочу написати про мистецтво.

Знаю-знаю, ніхто не хоче читати про музеї чи якусь древню виставку ще древнішої давнини, тож keep calm, цього тут і не буде. Хочу поділитись кількома цікавими локаціями – осередками сучасного мистецтва для тих, хто не любить постійні виставки й стиль бароко (хоча можна і любити-не проблема).

Gallery Brucie Collections. Дізналась про неї випадково і знайшла так само майже випадково: не тому, що не шукала, а тому, що знайти її важко. Серед 100500 арок в районі Львівської площі довго шукала потрібну: ні вказівників, ні стрілочок. Як потім дізналась, це приватна галерея, і роботи там продають за «стотищ» різним колекціонерам, однак дозволяють нам, людям «папрощє» доторкнутись до прекрасного за «дякую».

 Пригадую першу виставку, яку там побачила – фотографії Жан Лу С`єффа, майстра fashion-зйомок ХХ століття. Тоді ще раз полюбила чорно - білі фото, бо всю глибину, палітру емоцій можна передати всього двома кольорами. І досі в моїй кімнаті красується одна з копій цієї:

Словом, не полініться прогуглити!

Сьогодні виставляли фотографії Сільвії Блум, у колишньому моделі, згодом - фотохудожниці. Подобається називати таких майстрів саме фотоХУДОЖНИКАМИ за вміння робити більше, ніж просто вдалий кадр і передати більше, ніж просто позу моделі.

       

Колекції виставляють зазвичай місяць (цікаво, чи продають більше двох робіт?), але між ними роблять перерви. Головне - слідкувати за анонсами (офіційна сторінка facebook в поміч). А ще тепер потрібну арку знайти легше - там поселився отакий джентльмен.

Дорога від одної галереї в іншу заплановану на сьогодні завела прямо під двері Будинку Художника і, словом, на свій страх і ризик я вирішила зайти.

 Там якраз закінчився якийсь івент, бо стільки людей бачила там вперше. Щоб зробити один нещасний знімочок (ну добре, не один) прийшлось проштовхуватись через півдюжини бабуль-естеток. 

  Зараз проходить виставка українських художників (назви не пригадую, щось на кшталт «Від сюрреалізму до сучасності»). Скільки ж у нас талановитих художників, а скільки робіт(!): різних стилів, технік, розмірів, тематик. І знов в голові гірке питання «Чого ми про них не знаємо?»

Мене найбільше вразили роботи митця, якого… не підписали (він напевно в захваті). Ніжні, пастельні лінії, ледь вловимі силуети і багато любові до жінок. Словом, почерк явно чоловічий. І якщо хтось знає, хто автор цих робіт – не мовчіть, прошу!

А ще була всього одна (читайте саркастично «аж одна») робота Майї Зарецької. Дуже мало інформації про неї в Інтернеті, але, на щастя, багато робіт (якість зображень не дуже).

   

ЦЕЙ АБЗАЦ Я НЕ ЗМОГЛА НЕ НАПИСАТИ: У такі моменти хочеться вірити,що колись ми доживемо до того рівня розвитку держави, коли культура стане дійсно важлива і потрібна, коли прекрасні роботи будуть виставлятися не в облуплених залах, а в Будинок Художника не будеш заходити зі скепсисом, бо знатимеш імена своїх рідних митців.

Sky Art Fondation. Зовсім поруч від Львівської площі, по сусідству з посольством Фінляндії за малесенькою вивіскою можна знайти ще один арт-простір з тимчасовими виставками. Фундація створена для підтримки та популяризації сучасних українських митців по всьому світу. 

Тут у двох залах з лаунж – музикою (о, це прекрасно) зараз виставляють скульптури Юрія Мусатова. Кераміка в його руках перетворюється на космічні об`єкти, переливи кольорів гіпнотизують й виглядають суперсучасно й стильно. Навіть якщо не розумієш якусь із робіт, то просто захоплюєшся технікою виконання й оригінальністю подачі. Відчуття таке «ну просто космос».

  

 

Зовсім скоро тут афішують спільну виставку українських і французьких авторів в рамках щорічної Французької весни в Києві. (Правда круто: живеш в Києві, а кілька тижнів весна в тебе французька?!)

Насправді, щоб побачити справжнє мистецтво, варто просто вийти на вулицю. Каріатиди, які стовпами підпирають арки будинків, розкажуть більше за всі руїни за склом музеїв; задекоровані вітрини крамниць і кав`ярень, статуї й фонтани, яскравий стріт-арт передадуть атмосферу міста краще за всі посібники з історії. А ще ці вулички - зигзаги ховають багато сюрпризів, де живе й інше мистецтво.